Як би це не було гидко, але окупація України (у часовому вимірі цей процес вже триває понад три сторіччя — ця ремарка для тих, хто не знайомий, або не розуміє історії: шукати по темі “Чорна Рада”) не просто продовжується, ще й нахабно поглиблюється. І мова навіть не про не‑кацапських “заблукалих” не‑військових і інших “чемних” зелених “братанів” — мова про всю ту ж (до огиди незмінну!) “місцеву” владу.
Хтось (як і після “дискотеки” 2004 року) навіть після бійні 2014‑го (яка, власне, невпинно продовжується, ще й набирає обертів) наївно продовжував сподівався, що “нові” старі “діячі” почнуть нарешті належні реформи для захисту українців (а це — головна функція держави під назвою Україна, звісно, в теорії) і хоча б закладуть підвалини для невідворотності покарань усіх вкрай борзих беззаконних, кількість яких вже важко просто перелічити. Багато хто навіть після “коліноп ... Читати далі »