MiCROPOLiS

† 26.04.1986 †

Alex-Rus — Fri, 26 Apr 2019 11:36:52 GMT

† 26.04.1986 †

Сьогодні 26.04.2019 — чергова річниця наймасштабнішої техногенної катастрофи у відомій нам історії людства: аварії на Чорнобильський АЕС, яка сталася в ніч на 26.04.1986 року. Так вже повелося, що сáме мерзенні істоти, не гребуючи найогиднішими засобами, дориваються до влади. У XX сторіччі такі гниди — серед іншого свого великопаскудства! — зуміли переконати поневолений ними натовп у тому, ніби ті разом із ними є «царями природи», яким начебто усе до снаги та усе дозволено. І 33 рóки тому ці самовдоволені паскуди вирішили в чергове затвердити свою узурповану владу над Природою — і наказали підвладним ним особам здійснити злочинний експеримент на режимному об’єкті біля українського мíста Прип’яті, що був збудований у Київській області власне заради обслуговування цього надсекретного і вкрай небезпечного режимного об’єкту — ЧАЕС. Наслідки тієї нóчі на тисячí рокíв лишаться жахливими шрамами не тільки на місцевості, а й на багатьох поколіннях, генетично понівечених «мирним атомом».

Показово, як ці виродки рóду людського намагалися глузливо «переграти» весь світ, не просто нахабно заперечуючи сам факт трагедії, а й примушуючи довірливе населення клятої «тюрми народів» разом із власними дітьми радісно марширувати — цим пекельним виродкам на втіху! — посеред радіоактивного пилу. Вже тоді внаслідок виконання надтаємних наказів перші сотні і тисячі «добровольців» були приречені вмирати у муках, коли своїм вимушеним геройством рятували все людство. А тим чáсом самі перелякані паскудники не просто брехали, тікали і ховалися, а й масованим застосуванням потужних засобів «керування кліматом» приносили в жертву цілу Гомельську область, коли намагалися відхилити смертоносні хмари від мíсця муміфікації «вічно живого» ідола їх пекельної квазірелігії — Москви.

Змінюються часи і назви, але приховування фактів і перебріхування правди, особливо стосовно злочинів і паскудств як своїх власних, так і — того ж бісового рóду! — своїх попередників лишається основною ознакою всіх таких самозваних «царьків» і згубних «доброчинців». Тобто тими, у біблійному сенсі, «плодами», за якими і пізнається «рід їх». Рід лукавий і злобний, який «переграє́» усіх, хто хоч трошки вірить їм, закономірно приносячи лишень спустошення, страждання і смерть.

У контексті згаданого і тим більше набираючої обертів WW3 вкрай актуальна відеоробота «HELLO», якою 11.04.2019 року український рок‑гурт «Антитілá» представив свій новий альбом та власне цей постапокаліптичний кліп на однойменну пісню. Зауважу, що праця ця стала логічним продовженням сюжету їх попереднього наробку «Лови момент» / “Catch the moment” від 31.07.2018 року. Тож я пропоную дивитися ці музичні відеокліпи у зазначеній послідовності:

Online play: «Антитілá» — «Лови момент» / “Catch the moment” (Official Video)

Online play: «Антитілá» — «HELLO» (Official Video)

WW3 2016.03.22: Люстрація як вона не є (протилежні явища одного штибу)

Alex-Rus — Tue, 22 Mar 2016 16:32:33 GMT

WW3 2016.03.22

“Люстрація як вона не є”

(протилежні явища одного штибу)

Сьогодні (22.03.2016 р.) спробую розглянути невичерпно глобальну тематику “Окупація як вона є” (оприлюднена на моєму ресурсі 31.08.2015 р.) у контексті спроб вирішення питання (адже з рештою очищення від окупації, тобто деокупація, і власне окупація — це протилежні явища одного штибу).

Осяжність простору і часу — здатність виключно персональна, а для окремих ситуацій особиста до вкрай інтимного рівня.
Яскравим прикладом (на підтвердження) цієї тези є сприйняття ситуації, яка складається зараз. Не стану окремо згадувати тих, хто відмовляється розуміти чи визнавати очевидні речі, — не для них все це. А серед тих, хто тверезо оцінює дійсність (тож розуміє, що зараз по теренах України не просто йде, а топчеться WW3), є ті, хто бачить коріння проблеми виключно у ліліПутіні (воно ж ВВХ — всесвітньо відоме Х‑йло). Хтось поширює це своє розуміння на залишки т. з. “соФФкового” мислення серед сприйнятливого (навіть спраглого) до відповідної комуністичної гидоти (це зокрема, а загалом антилюдської) частини населення (штучно виведеного виду «homo soveticus»). А хтось до “імперського шовінізму”, властивого усім “справжнім росіянам” (зараз це “руSSкомірці”, раніше типові кацапи‑великороси чи то “великотартарці”, як дехто з них тепер подекуди кличе своїх пращурів). Причому притаманного їм від початку їхнього існування як таким (виокремлення московитів серед усіх угро‑фінських племен розпочалося десь з XIV ст., тобто за часів т. з. Івана Даниловича Калити, який хоча й був вірнопідданим Золотої Орди, та вже спробував використовувати її задля зміцнення в першу чергу власної могуті на теренах тоді невеличкого Московського улусу; хоча активне формування почалося лише у XVIII ст., формально після 1700 року, коли Московський улус відмовився бути васалом нащадків Золотої Орди, адже припинив сплачувати данину Кримському ханові; ну а XX сторіччя просто стало апофеозом цього формування, який і породив сумнозвісну Імперію Зла). Проте, якщо зануритися ще глибше, то можна виявити, що коріння має загальнолюдську природу, звужену у сприйнятті часу (історії) і простору (території) окремим суб’єктом (спостерігачем). І звуження це відбувається не стільки через об’єктивну обмеженість спостерігача (наявним часом, доступністю інформації, тощо), а завдяки його суб’єктивності (його страх, лінь, загалом персональні здібності, власні вподобання і бажання, тощо). Мірило в кожного своє (розум і совість власні), а відповідно й осяжність кожним простору і часу.
Розуміння і сприйняття вказаної тези дає можливість зробити наступний крок.

Влада загалом і кожен її представник в Україні є паразитом, без виключень.
В початковому (біологічному) сенсі паразит (грецьке παράσιτος) — рослина чи тварина, що мешкає усередині чи зовні організму і харчується його тканинами, наносячи шкоду. Серед головних ознак паразиту загалом — він чітко виокремлюється від організму спаплюженого ним носія (хоча тканини їх можуть бути тісно переплетені), але існувати без нього нездатний (швидко вичерпує ресурси, які самостійно виробляти не може). Зрештою або відбувається очищення від паразиту (паразит гине, але звільнений організм носія функціонує далі), або паразит висмоктує життя з організму носія (гинуть обидва). Кожен місцевий “хазяїн” (чинуша) чітко виокремлює себе у ієрархії, всебічно експлуатуючи підлеглих і нещадно видоюючи доступні йому ресурси. Власне, все настільки очевидно, що не слід далі й воду лити…
Показово, що кожен з цих “хазяїв” (паразитів) лукаво стверджує, нібито без нього існування країни‑нації (організму‑носія) неможливе (точніше не має сенсу, тому й погрожує знищенням), адже насправді переконаний, що для нього краще винищити організм носія загалом, аніж той позбавиться тільки його. І докладає відповідних зусиль (для якнайдальшого самозбереження), звісно. Елементарна захисна реакція. Звідси (як тільки починається реальна загроза існування для паразита) зокрема всілякі зрадники‑сепаратисти (які готові ділитися із зовнішнім загарбником, аби лишитися у “корита”) і урядовці‑камікадзе (що в піке спрямовують всю країну). З відносно давнього (принаймні незаслужено напівзабутого) згадаємо ще ПіСУАР (за ініціативою харківського “наполеончика” Кушнарика). З поточних прикладів подібної захисної реакції паразита: заява такого собі Яйценюка про об’яву дефолту після його відставки від “корита”, не кажучи вже про повсякчасні ниття на тему «failed state» …
А щодо хоч якихось виключень з цього… Наступний крок.

Будь‑яка усталена система має механізми самоочищення (висновок: якщо вона працює неналежним чином, її треба міняти цілком, тобто в повному складі, без виключень).
Усі гілки владної системи, яка функціонує в України, утворили чіткі механізми самоочищення від тих, хто заважає їм паразитувати на країні (знищення дієвих патріотів). Тотальні родинні зв’язки навіть не приховуються (у наш час це марні зусилля зі вкрай тимчасовим ефектом — при умові відсутності тоталітарного контролю, звісно; до того ж самі себе не засудять не тільки за таке, а й за значно гірше). Відмазки “непричетних” типові для кругової поруки і колективної безвідповідальності: “нема складу злочину” (про що мова і що воно таке взагалі?), “недостатність доказів” (все знищили, включно зі свідками), “все у межах повноважень” (як хочу — так і кручу), “чітко слідував інструкціям” (сам їх тільки‑но написав/перевірив), “діяв відповідно вимог закону/постанови” (тільки‑но ж внесли нові правки, до того ж ще й в Конституцію, — тепер “хазяїну” і це можна), “лишень виконував наказ начальника” (який вже “випадково” втік чи “зненацька” помер/вбитий), тощо.

Покласти край системі колективній безвідповідальності (круговій поруці) можна лишень повним демонтажем цієї системи (колективною відповідальністю) — інші методи просто не мають сенсу і є симуляцією вирішення проблеми (щонайменш відстрочкою необхідного і неминучого).
Цю тезу найпростіше продемонструвати жартом про “парадокс органічної хімії”: якщо до бочки меду додати ложку лайна — отримаємо діжку лайна, а якщо до бочки лайна додати ложку меду — все одно отримаємо діжку лайна. То може дійсно, до біса все це лайно?!

Повне (не персоніфіковане) очищення влади утверджує правові норми, тобто не може порушувати права окремого представника влади за своєю суттю, як (у медичному сенсі) клізма не може порушити права окремого глиста, бо є рішенням і дією організму‑носія та/чи обраного/призначеного лікаря.
Люстрація (у первісному значенні лат. lūstrātio — обряд очищення, спокутування) — це метод очищення влади загалом (кожного представника, за певними ознаками) через відсторонення і каяття, а зовсім не покарання (персональне, через доведення скоєного цією персоною злочину). Покаранням може це здатися хіба через “відсторонення від корита” власне паразита (і неможливість його подальшого існування як такого). Тож саме незадоволення очищенням паразита під гаслом “несправедливого покарання” і є найпершою ознакою його причетності і провини. Адже справді непричетна до паразитичних дій частина організму розуміє необхідність цього очищення.
В усіх т. з. “пострадянських” (що утворилися після розпаду комуністичної Імперії Зла) країнах, які негайно провели (чи проводять перманентно) люстрацію, життя населення реально налагоджується і країна загалом реально починає функціювати як така (організм вже очистився чи продовжує курс очищення від паразитів, тому йде шляхом оздоровлення).
Як бачимо, по факту, Україна досі навіть не збирається приступати до очищення (утворення і реклама “патрульної поліції” — наочний доказ, на кшталт одягання новенького ошийника на одного з вовків із почесним називанням всієї вовчої зграї відтепер “отарою овець”, все у відповідності з наведеним вище “парадоксом органічної хімії”). Тож паразити продовжують загрожувати знищенням (ззовні) та крахом (зсередини) усьому організму (країні — природним і людським ресурсам).
І невже хтось наївно сподівався на щось інше, коли абсолютно всі представники цієї влади — вихідці з “соФФкової” номенклатури та/чи криміналу? Адже якщо розпочати реальну люстрацію, то одним із перших має бути назавжди відсторонений від “корита” такий собі “гібридний презик” ПАРАШенко (бо не тільки колишній номенклатурщик, який “прихватизував” собі державні підприємства, що, власне, й досі намагається робити, а ще й був міністром при “двічі незасудженому” та “одвічно легітимному”)! Саме тому й демонструється (без жодних реальних дій) все це пафосне “реформування” вкупі з агітацією за “очищення” і назовні (бо бабло “хазяям” не дадуть — під заставу земель родючих українських і населення “видресируваного” терплячого!), і усередині країни (у ЗМІ суцільна реклама/агітація замість реально актуальних матеріалів/новин — навіть щотижневі телепрограми на кшталт “Задовбало!” в етері одного з загальнодержавних телеканалів підмінили щоденними агітками згаданої “нової поліції”!). Звісно, реально натомість все пришвидшується дерибан країни (аби паразитам встигнути нахапати/понапасати побільше і повтікати зуміти якнайдалі — доживати своє прокляте існування) та зростає швидкість зубожіння народу (як наслідок). Подекуди “випускання пару” йде у вигляді ленінопаду та істерики місцевої версії клоуна‑жириновського з вилами, який дуже галасне волає про те, що повинен робити, як представник влади. А загалом усіх справжніх, тим більше дієвих патріотів ефективно “знешкоджують” і ззовні, і зсередини (кого у буцегарні, кого у “невмирущі”). Як я вже казав неодноразово, перш ніж виступати супроти ворога на передову, слід переконатися, що ворога немає за спиною!

Справедливість і несправедливість не існують самі по собі — це наслідки конкретних дій конкретних осіб.
Під цією тезою зупинимося на сутності реального ворога. Це, м’яко кажучи, не тільки ліліПутін і навіть не тільки “ліліпутінці”‑“руSSкомірці”, тим більше не тільки росіяни (хоча першочергово вони, “велико‑братани”, звісно). З багатьох країн (в першу чергу з РФ) у цій війні приймають участь добровольці/найманці. Спільне між ними тільки одне: це люди дії, яких призвели до цього рішення різні обставини, тим більше різні мотиви. Усілякі типово бездарно‑безпринципні прокурори (“Мудяоси” і інші “проФФФесори” у галузі термовізорів) навмисно усіх (нібито) ставлять на один щабель: порушники законів (прямо заявляючи, ніби потрібна тотальна амністія, тобто “амністувати” треба усіх — і вимушених захисників країни вкупі з немісцевими, і всіляких сепарів вкупі з “зеленими чоловічками”). Переважно, як всі бачать, карають патріотів (яких затримують, саджають, викрадають і вбивають не тільки на РФ, а й в Україні), натомість окупантів з миром і побажанням якнайкращого або вигодовують у курортних умовах (навіть у ресторанах), або максимум “висилають” з України, подекуди ще й повертаючи їм їхню зброю! Мета зрозуміла: залишити якнайменше шансів на виживання для дієвих українців, в першу чергу на фронті. Задля чого, теж зрозуміло: дуже складно грабувати, посилати лісом чи тим більше лякати того, хто має реальний військовий досвід, причому не як “м’ясо”, а як вільна людина (доброволець, козак — через “о”, а не як у кацапів), до того ж (ну то вже просто хана!) зброю… Черговий приклад величезного (і небезпідставного!) переляку усіх цих “хазяїв”: вони хочуть продовжити своє мерзенне паразитарне існування, тому знищують і найменший натяк на загрозу.
Задля виправдання своїх паскудств ці виродки роду людського (реальні злочинці і окупанти) розгорнули цілу компанію з дискредитації і волонтерів, і добровольців (без сумніву, дехто з цих “проФФФесіоналів” досі від РФ “спонсорську допомогу” отримує). “Замазані” ж усі: і судді, і прокурори, і менти, і СБУшники, і депутати, і “генералісимуси”, і … Та що там! Навіть місцеві “князьки” на рівні районів, шкіл, лікарень, поліклінік. Ознак цього занадто багато, аби сумніватися чи тим більше закривати на це очі! Тепер вже не просто “правопохоронці” урок “дахують”, тепер сепари — окупантів.
Їх із задоволенням підтримують дипломовані “проФФФесіонали” від політології, соціології, психології, тощо. Блюзнірства на кшталт “гібридного” чи то АТО, чи то “перемир’я”, відповідно до “Мінськ №” чи ще якихось “зобов’язань України перед закордонними партнерами” — це вже в’їлося майже в кожне повідомлення у ЗМІ (наче старе тату на дупі), ніби так і повинно бути … Перманентно йдуть демонстративно публічні розмірковування на тему “величезної суспільної небезпеки” колишніх “АТОшників” — через т. з. “посттравматичний синдром” (чомусь колишні зеки і недоліковані клінічні психопати — на кшталт харківського Гепи — з реально страшними діагнозами ходять вулицями вільно, ще й у владу пролазять!). Тепер трендом сезону стає масоване розвішування мегатонн локшини на тему “гена воїна”: мовляв, генетика порівнює всіх тих, хто за власним бажанням приймає участь у війнах, адже це в їх природі!
Хоча будь‑яка адекватна людина розуміє, що ніж — це лишень інструмент, яким можна приготувати овочі, а можна перерізати горлянку. Навіть суто військова зброя (наприклад, штурмова гвинтівка) не є злом у чистому вигляді (хоча її призначення — вбивати людей), бо також є інструментом, яким можна врятувати життя (своє, рідних, співвітчизників) від агресора (нападника, окупанта, бандюка).
Насправді серед добровольців/найманців в будь‑якій війні є люди (навіть Люди з великої літери), які діють через загострене почуття відповідальності/справедливості, і нелюди, дії яких ґрунтуються на схибленій психіці. Це — протилежні явища одного штибу! І зводити їх до єдиного — все одно, що в фізиці говорити про електричний потенціал, не зважаючи на те, що є позитивно і негативно заряджені полюса. При цьому для кожного протилежного “полюсу” його власна позиція — виняткова і правильна, тож нема нічого дивного, що патологічні живодери стають “героями” чергової “недороSSії” і загалом “підоRussia”. Тож всіх тих, хто лукаво (м’яко кажучи) ставить між ними знак тотожності (в кращому випадку це такі собі прихильники мерзенного принципу “і вашим, і нашим”), загальнолюдські (гуманні, одвічні) принципи також відносять до нелюдів — їх місце чітко визначив ще Данте Аліґьєрі (Dante Alighieri, травень 1265 р., Флоренція, — 14.09.1321 р., Равена) у своїй “Божественній комедії”: перше коло пекла!

“Люстрація або кастрація” (лозунг). Люстрації нема, як і загалом реформ (лишень симуляція і навіть підсилення терору влади супроти населення), тому йде зворотній відлік…
Знову ж таки, як вже було сказано, давньогрецьке слово κρίσις значить не тільки апогей проблеми, але й шанс на її вирішення, тож саме тому війна — не тільки пік проблеми, але й шанс на її вирішення. Черговий і остаточний шанс! Влада цей шанс, ніяких сумнівів, вкотре (як і всі попередні) змарнує (прямо кажучи, просере), віддавши перевагу тимчасовому зиску перспективі. Але критичну масу населення така лажа не просто не влаштує, а категорично не зупинить — “дискотеки”‑“майдани” і волонтерсько‑добровольчі рухи (завдяки яким на карті світу все ще формально існує поки що реально окупована Україна) тому найсвіжіші приклади (не кажучи про історичні передумови, хитрожопо винесені у назву своєї лукавої “мурзилки” одним псевдописьменником: “Україна — не Росія”).
Раніше чи пізніше паразит здихає, тягнучи за собою носія. Якщо, звісно, носій не встигне вчасно вилікуватися. В даному випадку серед безсумнівних наслідків WW3 буде “перекроєна” РФ (більша частина якої очікувано відійде Китаю — цей процес вже розпочався). Це нас цікавить хіба з точки зору Кубані… А ось яким чином Україна врешті позбудеться паразитів (і чи переживе їх взагалі, принаймні цілісним організмом) — це питання. Адже методів очищення багато, всі вони поділяються на “м’які” (в даному випадку люстрація, яка ніяк не розпочнеться як така, тому вже по факту відпадає) і “жорсткі” (зазвичай “хірургічні”, тобто насильницькі — в даному випадку варіації на кшталт революцій, тільки, звісно, справжніх).
Таким чином, питання по суті лишається таким: як швидко і наскільки болісно представники паразитарної влади будуть від неї відсторонені остаточно?
Відповідь на нього давати доведеться кожному. І чим швидше, тим менше буде боліти. Розділення на біле і чорне в апогеї кризи чітке і невблаганне. Варіант “і вашим, і нашим” остаточно втрачає актуальність.

На додачу негайно зауважу (особливо через посилення репресій — в першу чергу через кляті суди із застосуванням “правопохоронців”), що подібність усіх згаданих тут персонажів (всі ім’я вигадані!) з реально існуючими в наш час персонами — абсолютно випадкова. Але якщо хтось побачив серед них себе — це можна вважати їх добровільним зізнанням!

22.03.2016 © Alex-Rus

Ось тут оригінал статті (формат pdf, розмір 129.8 KiB, при розміщенні на інших ресурсах посилатися на цю сторінку обов’язково!)

WW3 2015.08.31: Окупація як вона є

Alex-Rus — Tue, 01 Sep 2015 19:55:45 GMT

WW3 2015.08.31

Окупація як вона є

Як би це не було гидко, але окупація України (у часовому вимірі цей процес вже триває понад три сторіччя — ця ремарка для тих, хто не знайомий, або не розуміє історії: шукати по темі “Чорна Рада”) не просто продовжується, ще й нахабно поглиблюється. І мова навіть не про не‑кацапських “заблукалих” не‑військових і інших “чемних” зелених “братанів” — мова про всю ту ж (до огиди незмінну!) “місцеву” владу.
Хтось (як і після “дискотеки” 2004 року) навіть після бійні 2014‑го (яка, власне, невпинно продовжується, ще й набирає обертів) наївно продовжував сподівався, що “нові” старі “діячі” почнуть нарешті належні реформи для захисту українців (а це — головна функція держави під назвою Україна, звісно, в теорії) і хоча б закладуть підвалини для невідворотності покарань усіх вкрай борзих беззаконних, кількість яких вже важко просто перелічити. Багато хто навіть після “колінопреклоніння” військовослужбовця на інавгурації ПАРАШенко все ще продовжував вірити у його лукаві слова про те, ніби він зможе “завершити АТО максимум за два тижні”. Лише дехто, споглядаючи все це блюзнірство, тепер вже особливо рясно здобрене кривавими жертвоприношеннями патріотів, вкотре пригадував сакраментальне “маємо, що маємо”.

ПроФФФесіонали (вже з трьома “фе”, які замінили тих голубих “зоналів”, що були з двома — по факту вони всі вже органічно об’єдналися) за весь цей час (скоро вже 2 роки!) досягли результатів: водночас і “неочікувано”, і безпроблемно “втекли” особливо нахабні “попЄрЄднІкІ”, національну валюту “кинули” в кілька разів (разом з усім населенням, особливо бюджетниками і пенсіонерами). При цьому головне, що країна в цілому стає вже не тільки де‑факто, а й де‑юре все менше власне країною! Виправдовуючись забаганками терористів, які продиктував іноземний окупант і підписали відомі місцеві аферисти, Верховна зРада в чергове “покращує” Конституцію (КУ) під радісне хрюкання “гаранта”.
Ще коли весь цей фарс починався, країну “покращили” по факту повним роззброєнням (без’ядерний статус відобразили ще у проекті КУ), взявши на себе і негайно виконавши обов’язки, натомість отримавши лишень обіцянки безпеки і цілісності. Пізніше дозволили перебування військового флоту “братана” у Криму (постійно продовжуючи строк), до купи надавши автономію півострову і “особливий статус” місту “Севастополь” (все це негайно втулили у КУ) — натомість, знову ж таки, лише чергові глумливі цяцянки. Далі, тупо жартуючи з окупації Грузії, послали НАТО (у КУ одразу з’явився позаблоковий статус). Тепер ось не просто натягнули на шию усієї країни і (в першу чергу) населенню чергові “обов’язки” у вигляді “Мінських домовленостей”, а і відобразили їх у Конституції (поки що у першому читанні). Повсякчас усі навколо задоволені — особливо окупанти (доречи, й усередині країни вони теж задоволені).

Якщо хтось сумнівається, що влада тут, на нібито “підконтрольній Києву” території, теж є окупаційною — згадайте історію WW2 і придивіться до сучасних методів. Патріотів нищать (разом з тими, хто просто опинився поруч), керівництво відбувається зовні (більшість цих людей, як і “попЄрЄднІкІ”, навіть не бажають користатися місцевою мовою), туди ж (закордон) “зникають” гроші і навіть ті, хто “попалився” (не домовився)…
Сьогодні (31.08.2015), коли, власне, чергове “покращення” втулили до сторінок багатостраждальної Конституції України, походу ще й знайшли крайнього (терпіло), який нібито (тільки вдумайтесь!): кинув гранату РГО позаду натовпу ментів (захищені щитами, бронею і шоломами), яка вибухнула за 10 метрів від найближчої людини, але якимось дивом уламками (показово, що їх вперто звуть на окупаційний манер “обломками”) вклала понад сотню осіб на лікарняні ліжка!

Коротка інформація.
РГО — значно менш потужна варіація на тему Ф‑1
(у старечої Ф‑1 маса 600 г, вбивчі уламки розлітаються на відстань до 200 м;
а у РГО маса 530 г, покриття вбивчими уламками біля 213‑286 кв. м,
тобто до 15‑16 м, максимальний розліт до 50 м, —
при цьому уламки РГО швидше втрачають енергію, тож становлять меншу загрозу з відстанню).
Навіть коли військові (або й цивільні!) у зоні так званої “АТО” (тим більше під час “перемир’я”)
підриваються на професійно встановлених (не‑військовими з підоRussia) розтяжках
(вибух направлений, з використанням потужних Ф‑1, МОН і навіть снарядів!),
вони часто виживають і подекуди не стають інвалідами.
Але тут, коли вибухає плюгава (порівняно) РГО —
вкрай захищені менти, наче усі типові симулянти, сотнями йдуть до лікарень!

Але найбільш показовим є негайна заява хАвакова про те, що якимось дивом одразу (не дивлячись на чисельні жертви і чималий натовп!) вдається затримати безсумнівно “винного” злочинця‑терориста (вже навіть не “підозрюваного” — цього разу навіть з жувальної гумки його беззубих бабусь‑дідусів аналіз ДНК не стали брати!), який начебто є “Свободівцем”, в якого одразу знаходять таку ж саму гранату і збережену ним чеку від вже використаної тільки‑но (зауважте, що ще не було навіть належного огляду місця злочину експертами!) … Певно, невиліковний дурень якийсь — не інакше, чи може все ж на клінічних ідіотів власне розрахована така заява? … Питання риторичне.
Особисто я вже давно не маю сумнівів про те, що лави ВО “Свобода” складають нездари, триндуни та подекуди терпіли (ті, хто готовий померти за…). При цьому перший “твікс” рекламується на останніх, яких природним шляхом стає все менше (див. 15 лютого 2014, 21:41 і 15 лютого 2014, 21:49), поступово демонструючи свою все більшу схильність до відкритої зради. Але ж щоб бути настільки слинявими даунами, аби так гучно серед білого дня підставитися — такого не було навіть за часів Майданів! Що ця чергова справа зі звинуваченням “цинічних бандерівців” шита білими нитками (або ж ліплена жуйкою — то вже як кому подобається) нема жодних сумнівів. Що ця акція залякування активних киян (напередодні місцевих виборів) заздалегідь спланована — також.

Повертаючись до “латиноамериканських” порівнянь, вся це “mierda” (аби не сказати грубіше) ще й називається “junta”? Та в цих “членів” владної партії навіть “testículos” немає! В них хіба треновані язики — аби забовтувати місцевих невиліковних лохів та, звичайно, лизати зади ліліПутінських шісток вкупі з усіма “глибоко занепокоєними”… От врешті й відбуваються суцільне “cajón de sastre”.
Як довго ця нахабна вакханалія окупанта буде тривати? Ще після Майдану‑2004 я особисто був переконаний, що більше “мирного майдану” не буде — майже так і відбулося (адже постраждали виключно патріоти, проте винних досі не покарано — більшість ще на Майдані‑2013‑2014 з миром відпустили!). Тепер точно мирні протести йдуть у минуле — вже не тільки мені, але й абсолютній більшості населення нарешті зрозуміло, що це марна втрата двох найголовніших ресурсів кожної нації і країни (особливо під час окупації): часу і патріотів.

31.08.2015 © Alex.Rus.UA AKA Alex‑Rus

Ось тут оригінал статті (формат pdf, розмір 93.7 KiB, при роміщенні на інших ресурсах посилатися на цю сторінку обов’язково!)

Громадське Радіо

Alex-Rus — Sun, 06 Apr 2014 06:39:50 GMT

Розпочався проект «Громадське радіо»!

Нарешті вкрай важливе і цікаве за прикладом «Громадського телебачення», тільки в старому доброму стилі радіотрансляції.

Права використання ресурсу

Alex-Rus — Sun, 06 Apr 2014 01:13:50 GMT

Зняте тимчасове обмеження, коли адміністратор ресурсу вимушено застосував необхідний засіб по зменшенню прав гостей.
Але відтепер, завдяки чисельному зменшенню більшості проблем у сервісі, можна лишати коментарі навіть гостям — натомість їх просто будуть премодерувати (аби запобігти колишнім проблемам у вигляді комерційної реклами).

2014.03.25 Вбивства дієвих патріотів продовжуються!

Alex-Rus — Wed, 26 Mar 2014 21:27:31 GMT

†

В ніч на сьогодні був вбитий Сашко “Білий” Музичко.

Показово, що 14 років тому В’ячеслава Максимовича Чорновола (24 грудня 1937 р. с. Єрки,Черкаської області — † 25 березня 1999 р., Бориспіль, Київської області) теж вбили менти!

Сашко Білий став дуже відомий після того, як змусив працювати прокуратуру (за 2 години зробили все, що вперто і глумливо не робили 4 доби!), лишень потягавши одного з прокурорів за краватку.

Але і це так налякало владу (вже нібито нову! — але таку ж, в “зональному” сенсі “дієву”, хіба з більшою кількістю нездар), що його показово знадобилося знищити, звинувативши в “спротиві” представникам влади.

Хоча ні, відбувалося все не зовсім так…

Коли вбили Чорновола В. М., це назвали “випадковою” аварією і взагалі довго розповідали брехні, бо не було і досі реально нема сторонніх свідків.

Через 14 років свідків виявилось більш ніж достатньо! Тому тепер почали тупо перебріхувати реальні факти — стверджували спочатку:

ніби Сашка Білого вбито під час бійці у барі (справді, він відмічав день народження — показово також, як “вчасно”!),
потім ніби його застрелили під час спротиву “проведенню спецоперації” (дійсно, озброєними невідомими у кількості трьох десятків у чорних масках),
але тепер вже ніби він сам застрелився (зі зв’язаними руками!)…

Лишень за останні місяці (далі буде ще огидніше!):

заради лукавого гасла “недопустимо кровопролиття” (особлива “дяка” за“недопущення” ПАРАШЕнку, який заважав екскаватору, видершись до його ковша) вбиті сотні і скалічені тисячі справжніх дієвих патріотів України;
заради переконування “цивілізованого” світу (особливо, хм… Мацковії!) у додержанні прав “російськомовних” зроблено фактично радісний перехід до “двуязичія” (нахабно і вперто звідусіль почалась російськомовна агітація у ще нещодавно нібито “україномовних” ЗМІ) — все на догоду реального окупанта;
під суворим наказом усім українським військовим “не реагувати на провокації і не використовувати зброю” (більшим маразмом буде хіба лікарю заборонити користатися аптечкою) вже офіційно окуповано значну територію країни (увесь Крим), яку реально ці ж військові мають боронити;
під “дивізом” (саме так! — не “гаслом”!) “збережемо БРАТАНСЬКІ стосунки” вперто продовжується “співпраця” із ворогом (економічна і навіть військово‑технічна!) — і це коли загалом “сторонній” світ спробує потрохи вводити санкції до РФ;
під “дивізом” (знову ж, не “гаслом”!) “поборемо бандитизм” нахабно з величезним ентузіазмом місцевими — ні, не “право‑”! — “ОКУПАНТОохоронцями” неприкрито вбиваються українські патріоти, натомість вільно себе почувають і (тепер як і до, і під час обох “Майданів”) відпускаються навіть вже затримані диверсанти і бандюки‑“тітушата”;
заради “порозуміння” і “єдності” (певно, ката і жертви?!) розпочинається зухвала псевдолюстрація, коли усі виродки‑чинушата просто змінюють посади, реально лишаючись при владі, а уркогани‑олігархи при “кориті”;
задля “підвищення боєздатності” армії проводяться масові лохотрони із залученням банків і операторів зв’язку (всі ці установи належать або безпосередньо громадянам РФ, як усі “місцеві” мобільні оператори, або опосередковано місцевим уркоганам), а натомість здаються вже існуючі військові ресурси окупанту (і у Криму, і через підприємства на материку);
… і це лишень найважливіша частина “відбудови” країни… чиєї?!

Цікаво, чи розуміє “нова” стара влада зонало‑окупантів вкупі з нездарами‑дерьмократами, що такими своїми зрадницькими діями (це ще м’яко сказано!) лишень змушують громадян переходити до вкрай активного самозахисту?

Чи може власне виникнення і активна діяльність зорганізованих партизанських груп небайдужих громадян (проукраїнських “терористичних” груп, як це, напевно, називається) і здатні нарешті достатньо налякати усю цю справді єдину і неділиму (соборну і унітарну, га?!) владу, щоб вона або боялась спричиняти шкоду і зрештою бездарно втекла, або поступово зів’яла і зникла у забутті історії?

HNY2014!

Alex-Rus — Fri, 21 Mar 2014 19:20:40 GMT

З НОВИМ 2014 РОКОМ!

Саме сьогодні він наступив реально (астрономічно).

У зв’язку з цим можна скачати TV‑rip виступа Ніла Тейлора (британського гітариста) на Майдані 01.01.2014

P.S.: Нагадую, що для безпроблемного використання моїх сайтів на цьому хості треба повністю заблокувати в своєму браузері http://ww6.js.multibar.me/ та http://ww92.js.multibar.me/, бо самостійно вирішити цей незрозумілий мені глюк не маю можливості (знайти за пошуком на сторінках не можу, тож це напевно в «сервісних» скриптах), а хостер, складається враження, поки що «вважає цю багу фічею» (навіть повноцінний доступ до конференції «підтримки» цього «чудового» хостера має величезні проблеми, наприклад, давно не вдається просто зайти за своїм акаунтом, тим більше створити тему чи залишити повідомлення задля вирішення цього дивного галюна з нахабною автопереадресацією кожного відвідувача на оцей http://ww6.js.multibar.me/ чи http://ww92.js.multibar.me/ — сподіваюсь, зрештою проблема буде вирішена, як, нащастя, вже відбулося з іншими).

Сайт поновлює свою роботу

Alex-Rus — Sun, 19 May 2013 06:05:35 GMT

Сайт починає поновлювати свою роботу, поступово будуть поновлені старі матеріали і, звісно ж, додаватися нові.