2014.03.25 Вбивства дієвих патріотів продовжуються!
†
В ніч на сьогодні був вбитий Сашко “Білий” Музичко.
Показово, що 14 років тому В’ячеслава Максимовича Чорновола (24 грудня 1937 р. с. Єрки,Черкаської області — † 25 березня 1999 р., Бориспіль, Київської області) теж вбили менти!
Сашко Білий став дуже відомий після того, як змусив працювати прокуратуру (за 2 години зробили все, що вперто і глумливо не робили 4 доби!), лишень потягавши одного з прокурорів за краватку.
Але і це так налякало владу (вже нібито нову! — але таку ж, в “зональному” сенсі “дієву”, хіба з більшою кількістю нездар), що його показово знадобилося знищити, звинувативши в “спротиві” представникам влади.
Хоча ні, відбувалося все не зовсім так…Коли вбили Чорновола В. М., це назвали “випадковою” аварією і взагалі довго розповідали брехні, бо не було і досі реально нема сторонніх свідків.
Через 14 років свідків виявилось більш ніж достатньо! Тому тепер почали тупо перебріхувати реальні факти — стверджували спочатку:
ніби Сашка Білого вбито під час бійці у барі (справді, він відмічав день народження — показово також, як “вчасно”!),
потім ніби його застрелили під час спротиву “проведенню спецоперації” (дійсно, озброєними невідомими у кількості трьох десятків у чорних масках),
але тепер вже ніби він сам застрелився (зі зв’язаними руками!)…
Лишень за останні місяці (далі буде ще огидніше!):
заради лукавого гасла “недопустимо кровопролиття” (особлива “дяка” за“недопущення” ПАРАШЕнку, який заважав екскаватору, видершись до його ковша) вбиті сотні і скалічені тисячі справжніх дієвих патріотів України;
заради переконування “цивілізованого” світу (особливо, хм… Мацковії!) у додержанні прав “російськомовних” зроблено фактично радісний перехід до “двуязичія” (нахабно і вперто звідусіль почалась російськомовна агітація у ще нещодавно нібито “україномовних” ЗМІ) — все на догоду реального окупанта;
під суворим наказом усім українським військовим “не реагувати на провокації і не використовувати зброю” (більшим маразмом буде хіба лікарю заборонити користатися аптечкою) вже офіційно окуповано значну територію країни (увесь Крим), яку реально ці ж військові мають боронити;
під “дивізом” (саме так! — не “гаслом”!) “збережемо БРАТАНСЬКІ стосунки” вперто продовжується “співпраця” із ворогом (економічна і навіть військово‑технічна!) — і це коли загалом “сторонній” світ спробує потрохи вводити санкції до РФ;
під “дивізом” (знову ж, не “гаслом”!) “поборемо бандитизм” нахабно з величезним ентузіазмом місцевими — ні, не “право‑”! — “ОКУПАНТОохоронцями” неприкрито вбиваються українські патріоти, натомістьвільно себе почувають і (тепер як і до, і під час обох “Майданів”) відпускаються навіть вже затримані диверсанти і бандюки‑“тітушата”;
заради “порозуміння” і “єдності” (певно, ката і жертви?!) розпочинається зухвала псевдолюстрація, коли усі виродки‑чинушата просто змінюють посади, реально лишаючись при владі, а уркогани‑олігархи при “кориті”;
задля “підвищення боєздатності” армії проводяться масові лохотрони із залученням банків і операторів зв’язку (всі ці установи належать або безпосередньо громадянам РФ, як усі “місцеві” мобільні оператори, або опосередковано місцевим уркоганам), а натомість здаються вже існуючі військові ресурси окупанту (і у Криму, і через підприємства на материку);
… і це лишень найважливіша частина “відбудови” країни… чиєї?!
Цікаво, чи розуміє “нова” стара влада зонало‑окупантів вкупі з нездарами‑дерьмократами, що такими своїми зрадницькими діями (це ще м’яко сказано!) лишень змушують громадян переходити до вкрай активного самозахисту?
Чи може власне виникнення і активна діяльність зорганізованих партизанських груп небайдужих громадян (проукраїнських “терористичних” груп, як це, напевно, називається) і здатні нарешті достатньо налякати усю цю справді єдину і неділиму (соборну і унітарну, га?!) владу, щоб вона або боялась спричиняти шкоду і зрештою бездарно втекла, або поступово зів’яла і зникла у забутті історії?
